Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

риляч

Риляч, -ча, м. Животное съ рыломъ, кабанъ. Рудч. Ск. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЛЯЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЛЯЧ"
Барбачія, -чії, ж. пт. Galerita cristata, хохлатый жаворонокъ. Вх. Лем. 390.
Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче. Лукаш. 140.
Відеречко, відерко, -ка, с. Ум. отъ відро.
Відзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відізвати, -зву, -веш, гл. Отзывать, отозвать.
Відполоскати Cм. відполіскувати.
Колюки, -к, ж. мн. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Літера́т, -та, м. Литераторъ, писатель.
Належи́тість, -тости, ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.
Напряда́тися I, -да́юся, -єшся, сов. в. напря́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Напрядаться, напрясться, попрясть вдоволь. Поки багатая наспалась, убогая-небогая напрялась. Чуб. V. 916.
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИЛЯЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.