Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рик

Рик, -ку, м. 1) Рычаніе. 2) Ревъ (вола, коровы). Г. Барв. 245. на воловий рик. Пространство, на которомъ слышенъ ревъ вола. Ном. № 7747. Могила од могили на воловий рик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИК"
Бідацьтво, -ва, с. Бѣдность. Довше моє бідацтво, ніж його багацтво. Фр. Пр. 52.
Білогузка, -ки, ж. Saxicola oenanthe. Вх. Лем. 392.
Купавка, -ки, ж. 1) Раст. Ranunculus arvensis L. ЗЮЗО. І. 133. 2) = купалка. Вх. Лем. 430.
Надзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Назвонить. 2) Наговорить чепухи.  
Повиживати, -ва́ю, -єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).
Помазуха, -хи, ж. Мазальщица. Мил. 27. Ум. помазушка. Мил. 218.
Пху! меж. Тьфу!
Смиконути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе! Мнж. 35.
Умерчик, -ка, м. = умерлець. Желех.
Цісарський, -а, -е. 1) Австрійскій. 2) Императорскій. Цісарський стрілець. Федьк. І. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.