Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осельня

Осельня, -ні, ж. Гусеница. Щоб садовина родила, щоб осельня не об'їдала. О. 1861. XI. Свид. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕЛЬНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЕЛЬНЯ"
Бараболиння, -ня, с. соб. Стебли картофеля. Правобереж.
Безнапасно нар. Не зная, гори, счастливо.
Відвикати, -каю, -єш, сов. в. відвикнути, -ну, -неш, гл. Отвыкать, отвыкнуть.
Гірко нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Ґензу́ра, -ри, ж. Раст. Gentiana. Желех. Вх. Зн. 13.
Погусти, -ду́, -де́ш, гл. Погудѣть.
Покривайниця, -ці, ж. = покривальниця. Покривайниця плаче, покриватись не хоче. Чуб. IV. 367.
Понищити, -щу, -щиш, гл. Истребить (во множествѣ).
Столяр, -ра, м. Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. І. 253. Ум. столярик, столярчик. Чуб. V. 793.
Фудити, -джу, -диш, гл. Бросать, швырять. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСЕЛЬНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.