Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ржавіти

Ржавіти, -вію, -єш, гл. Ржавѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАВІТИ"
Богатий, -а, -е, богатіти, -тію, -єш, гл. и пр. = багатий, багатіти и пр.
Вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового. Желех. Вх. Зн. 5.
Дві́ста чис. = Двісті. Мали ми тоді більше як двіста бжіл. Федьк. Пов.
Дома́цатися Cм. домацуватися.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати. Желех.
Милува́тися, -луюся, -єшся, гл. 1) Ласкать другъ друга. Вони собі цілувались, цілувались, милувались. Мет. 25. 2) Любоваться. Знайшла очима свого сина і милувалась ним. Левиц. І. 269. Милувався такою вродливою красою. Мир. ХРВ. 61.
Оздоба, -би, ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236.
Посватати, -таю, -єш, гл. Посватать. Любив же я дівчиноньку, посватали люде, мені молодому пароньки не буде. Н. п.
Сохур, -ра, м. Вилка для зимней ловли рыбы.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЖАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.