Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ржавіти

Ржавіти, -вію, -єш, гл. Ржавѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАВІТИ"
Гамати, -маю, -єш, гл. Дѣтское: ѣсть. О. 1862. IX. 118.
Глупак, -ка, м. = дурень. Харьк. у. Желех.
Діжда́ти, -ся. Cм. Дожидати, -ся.
Китаєвий, -а, -е. Изъ китайки. Жупан китаєвий. Гол. Жупан на йому синій і китаєва юпка. Кв. І. 9. Китаєві штани. О. 1862. IX. 68.
Мелу́н, -на́, м. Болтунъ, пустомеля. утнути мелуна. Солгать. Ном. № 6930.
Моли́твочка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Мурза́тий, -а, -е. Съ испачканнымъ лицомъ, грязный, испачканный. Поганії, мурзатії з гулиці побігли. Грин. III. 92.
Набо́жно нар. Набожно, благочестиво.
Проторувати, -ру́ю, -єш, гл. Протереть, угладить дорогу.
Рублінник, -ка, м. Одинъ изъ древорубовъ, которому поручено на особыхъ щепкахъ отмѣчать нарѣзками счетъ проработанныхъ каждымъ дней или срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЖАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.