Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рикання

Рикання, -ня, с. 1) Рычаніе. К. ХП. 52. Рикання їх в чагарняках чувати. К. Іов. 2) Ревъ (вола, коровы).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКАННЯ"
Дев'ятьсо́т чис. Девятьсотъ. А всього віку Сихвового було дев'ятьсот і дванайцять років, і вмер він. Св. П. Перша кн. Мус. V. 8.
Заполові́ти, -вію, -єш, гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.
Лука́вий, -а, -е. 1) Лукавый, коварный. Ном. № 2877. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. К. Псалт. 8. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? Шевч. 413. 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. Ном. № 6558. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий? Чуб. І. 111.
Неоцінитний, -а, -е. Безцѣнный. Не корова нооцінитна, відро молока дає. Міусск. окр.
Перешкоджувати, -джую, -єш, гл. = перешкожати.
Підвивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підвити, підів'ю́, -в'єш, гл. Подвязывать, подвязать. Перемітку чи рантух підвивають... поверха черленою квітчастою фусткою, зав'язують верх тім'я у один будз. Шух. І. 132.
Плющитися, -щуся, -щишся, гл. Смыкать глаза.
Пропонеділкувати, -кую, -єш, гл. Пропостить въ понедѣльникъ. Пропонеділкувала я вже сім понеділків. Харьк.
Путимець, -мця, м. = путивець. Борз. у.
Шагнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ шагати. А з печі як попре, як шагне. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.