Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рикуля

Рикуля, -лі, ж. Ласкательное названіе коровы. У рикулі штурі кулі. Ном. стр. 293, № 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКУЛЯ"
Закива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Закивать. 2) п'ята́ми закива́ти. Убѣжать. Закивали п'ятами скілько видно. Кв. II. 269. 3) п'ятами закивати на кого. Бросить, покинуть кого.
Набо́втувати, -тую, -єш, сов. в. набовтати, -таю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать, насливать, наболтать. Набовтала помий повне відро.
Пересідати, -да́ю, -єш, сов. в. пересісти, -ся́ду, -деш, гл. Пересѣдать, пересѣсть.
Підзорний, -а, -е. Подозрительный. Закр.
Побитовий, -а, -е. Бытовой.
Позасмерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Протухнуть, испортиться (во множествѣ). Налапали тілько перепелиць, що сі їм позасмерджували. Гн. І. 33.
Покахикати, -каю, -єш, гл. Покашлять.
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана. Чуб. V. 942.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа. Харьк. у.
Стьон, -ну, м. Фасонъ, модель. Лохв. у. Зняв стьон з його брички. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИКУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.