Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рикуля

Рикуля, -лі, ж. Ласкательное названіе коровы. У рикулі штурі кулі. Ном. стр. 293, № 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКУЛЯ"
Безчесний, -а, -е. Безчестный. К. Кр. 22.
Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.
Житняний, -а, -е. = житний. Вх. Лем. 413.
Жовтогаря́чка, -ки, ж. Раст. = жовтушка. ЗЮЗО. І. 124.
Зга́рячу нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся. Шевч. 293.
Кабза, -зи, ж. Кошелекъ. Кабза грошей добра.
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распороться (во множествѣ).
Урублити, -блю, -лиш, гл. Нажать рублемъ. Врубли добре снопи.
Фугувати, -гую, -єш, гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.
Черет, -ту, м. = очерет. Мил. М. 69. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету. Мет. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИКУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.