Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рикуля

Рикуля, -лі, ж. Ласкательное названіе коровы. У рикулі штурі кулі. Ном. стр. 293, № 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИКУЛЯ"
Витопцювати, -цюю, -єш, гл. = ви́тупати 2. Цілу ніч на ногах було витопцює покійна коло людей. О. 1861. X. 33.
Звих, -ху, м. Вывихъ. Звихнуту руку чи ногу потягують, то звих і проходить. Чуб. І. 130.
Ківки, -ків, м. м. = лядобійці. МУЕ. III. 24.
Наський, -а, -е. Нашъ, намъ принадлежащій, а не иностранный. Сим. 53. Чи щире воно там все наське, чи тільки наським помазалось? О. 1862. І. 76. Не корова не наська, а чорноморська. О. 1861. VI. 165. Наських пирогів ляхи не печуть. Ном. № 862.
Окладник, -ка, м. = Раст. буркун. Вх. Пч. І. 11.
Полюбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Полюбить другъ друга. 2) Понравиться. Полюбиться її він мосці і стане бісики пускать.
Пошипіти, -плю́, -пиш, гл. Пошипѣть нѣкоторое время.
Примусити Cм. примушувати.
Роскашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИКУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.