Бідування, -ня, с. Бѣдствованіе. Не гайся до мене озватись під час тяжкого бідування.
Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком.
Ніздра, -ри, ж. Мездра.
Повидурювати, -рюю, -єш, гл. Выманить обманомъ (многое, у многихъ).
Розвиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розвитися, -зів'юся, -єшся, гл.
1) Развиваться, развиться. Ми попередили свою мову, розвиваючись на инчих полях.
2) Распускаться, распуститься. Як ми з тобою спізнавалися, сухі дуби розвивалися.
Роспорядкувати, -ку́ю, -єш, гл. = роспорядити. Вже тілько вмій роспорядкувати, то буде копійчина перепадати.
Ростопирювати, -рюю, -єш, сов. в. ростопи́рвти, -рю, -риш, гл. Растопыривать, растопырить.
Сороченя, -няти, с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах.
Стовкти, -вчу, -чеш, гл.
1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. У куми в гостях була та й не стовкла пшона.
2) Истолочь.
3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно.
Утомний, -а, -е. Утомительный.
