Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Го́ронька.
Єдна́кий, -а, -е. = однаковий. Приїхали два козаки, обидва єднакі. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую.
Зажада́ти, -да́ю, -єш, гл. Пожелать, потребовать.
Зміряти Cм. змірити.
Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Ум. намітчи́нка.
Насправляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Надѣлать, накупить. Насправляла Зося суконь.
2) Наготовить, устроить. Насправляли в селі багато обідів за померші душі. Весіллів насправляли.
Нате Cм. на.
Незносний, -а, -е. Нестерпимый. Годі мліти серцю моєму з незносної тут.
Сварка, -ки, ж. Ссора. Іди, сину, пріч од мене, через тебе сварка в мене. Добра жилба, коли сварки нема.
Угребти, -ся. Cм. угрібати, -ся.
