Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ржати

Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи. Чуб. V. 882.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАТИ"
Бадиляка, -ки, ж. Ув. отъ бадилина.
Бусурменець, -нця, м. = бусурман. К. ЦН. 226.
Го́ном гна́ти. Cм. Гнати.
Госа! меж. = Гей 2. Госа, хлопці, до ряду! Вх. Уг. 233.
Ладенний млин. Мельница на плоту.
Лома́чище, -щі, ж. Ув. отъ ломака.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
Підсмикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підсмикати, -каю(-чу), -єш(-чеш), гл. Поддергивать, поддернуть, подобрать. Підсмикають сорочку. Чуб. VII. 428. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті. Ном., стр. 300, № 335.
Потепліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть. На дворі втихло й потепліло. Левиц. І. 55.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.