ржати

Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи. Чуб. V. 882.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.

Випадкові слова

Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі.

повністю...

Покрастися, -крадуся, -дешся, гл. Покрасться, пойти украдкой. Озираючись на всі боки, покрався у сіни. Мир. Пов. II. 55.

повністю...

Окономша, -ші, ж. Жена эконома. Левиц. І. 430.

повністю...