Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

речінь

Речінь, -ня, м. = реченець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕЧІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕЧІНЬ"
Бешкет 2, -ту, м. = бескет. Київ усе по бешкетах та по кручах. Зміев. у.
Громовеня́, -ня́ти, с. По народному повѣрью: маленькій громъ, какъ бы дитя грома. Поклоняю си тобі і всі твої силі, громам і громовенітам, тучам і тученітам. ЕЗ. V. 67.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. Чуб. V. 69. 2)на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Кужелина, -ни, ж. = кужіль. Навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Повідпроваджувати, -джую, -єш, гл. Отправить, отослать (многихъ).
Постаритися, -ріюся, -єшся, гл. Состарѣться. Обоє постарились. Єв. Л. І. 7.
Роспал, -лу, м. Растопка. На роспал нема тріски. Черниг. г.
Тискнява, -ви, ж. Тѣснота, большое стеченіе людей. Лубен.
Українець, -нця, м. Украинецъ. Сами ж себе ми зовемо українцями, та рідну землю Україною. К. Хм. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕЧІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.