Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рильний

Рильний, -ного, м. Испорч. лірник. Сим. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЛЬНИЙ"
Брати, беру, -реш, гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Мет. 31. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. Мет. 101. бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. Фр. Пр. 118. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. Мет. 72. бере як віл на роги. Набираетъ на себя непосильно много работы, обязанностей. Фр. Пр. 118. 3) Собирать. Дівчата брали гриби в лісі. 4) Рвать, дергать. Ой там за яром брала дівка льон, та забула пов'язати. Н. п. Вмер він уже тоді, як плосконі брали. Грин. І. 33. брати зуби. Рвать зубы. Вх. Лем. 394. 5) Получать (вознагражденіе, плату). Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць. Харьк. 6) — (дівчину). Жениться. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Мет. 81. 7) Заимствовать, занимать, брать въ долгъ. Планиди ці.... беруть свій світ від сонця. Дещо. Бере гроті на відробіток. бере на зелений овес. Беретъ въ долгъ въ счетъ сомнительныхъ будущихъ благъ. Фр. Пр. 118. 8) Объ инструментѣ, орудіи: хорошо дѣйствовать, брать. Коса тільки шелесть! шелесть! під самий корінець бере. О. 1861. IV. 34. Мушкетом бере, аж серце в'яне, а лях од страху вмірає. АД. II. 40. Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. Грин. I. 184. 9) — баса. Пѣть басомъ. 10) — вліво, ліворуч. Поворачивать влѣво, держать лѣвѣе. 11) — город. Брать городъ (на войнѣ). Тоді ж ото і Очаків брали. Шевч. 12) — дитину. Принимать (объ акушеркѣ). Баба Оксана у мене усіх дітей брала. Черниг. Оце баба, що брала мого Йвана. Лебед. у. 13) — завичку. Cм. завичка. 14) — контракт. Заключать условіе, контрактъ. Ніхто з Богом контракту не брав. Ном. № 36. 15) — ланцюгами. Заковывать. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. АД. І. 212. 16) — за ліб, лоб. Брать за чубъ, за вихоръ. Грин. III. 565. Сіх дуків-срібляників за ліб, наче волів, із за стола вивождайте. ЗОЮР. І. 209. 17) — мірку. Снимать мѣрку. 18) — на муки. Пытать. Як його взяли, на муки брали. Чуб. ІІІ. 349. 19) — на себе. Надѣвать. АД. І. 7. Що неділі бере білу сорочку. 20) — на спиток. Испытывать. 21) — на сповідь. Исповѣдывать. 22) — на ум. Понимать, замѣчать. Нам скаже на глум, а ми беремо на Ум. ЗОЮР. І. 13. 23) — очі. Привлекать, притягивать, останавливать вниманіе. Та й сорочка ж: аж на себе очі бере. Кобел. у. Його хата сяла тілько рушниками.... та хорошою, як божий рай, дочкою, що всім брала очі красотою. К. МБ. X. 3. 24) — під главу. Угождать, подчиняться. За віщо ж її нам під главу брать? Вона ж таки менша, а мій чоловік старший. Новомоск. у. 25) — під ноги кого. Первоначально: топтать, переносно: одолѣвать. Бери вороги під ноги. Фр. Пр. 118. 26) — розлуку. Разлучаться, разставаться. Треба брати з миленьким розлуку. Грин. ІІІ. 302. 27) — шлюб. Вѣнчаться. В неділю уже іде до церкви брати шлюб. Грин. ІІІ. 515. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком козаком. Н. п. 28) бере кого що. а) Ему хочется чего. Щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до инчої охота. Грин. II. 323. Пусти на улицю, бо й плач бере. Мил. 87. б) дріжаки беруть. Дрожитъ кто. А мене тільки дріжаки беруть, наче у лихоманці. О. 1862. X. 12. жаль бере. Становится жаль. сум, журба бере. Становится грустно. уроки.... колючками брали. Отъ сглаза сдѣлались колики. Мнж. 152. Прич. браний и братий. Де вона брана? В неньки в коморі. АД. І. 7. У їх невістка молода, торік брата. Г. Барв. 51.
Заморо́чити, -чу, -чиш, гл. Помрачить, омрачить, а переносно: заморочить, ослѣпить, одурить, ошеломить. Дівчинонька козаченька та й заморочила. Чуб. V. 1207. заморо́чило го́лову. Закружилась голова.  
Нара́да, -ди, ж. Совѣщаніе.
Отати, -тану, -неш, гл. Ослабѣть, обезсилѣть. Як покоситься до півдня Хведь, то вже й отав-отав, ляха й спить до полудня. Волч. у.
Примайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Примастерить, придѣлать.
Спогадати, -да́ю, -єш, гл. 1) Вспомнить, припомнить. Ой хоць мене родиночка з милим розлучила, спогадай же собі, милий, як я тя любила. Чуб. V. 236. Спогадай, чим був ти спершу. К. ХП. 64. 2) Вообразить, представить себѣ. Як я тебе кохаю, — не спогадаю. Н. п.
Упаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. упаскудитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Загаживаться, загадиться, выпачкиваться, выпачкаться. 2) Испражняться, испражниться. (Чорт) на припічку впаскудився такою смолою, що й досі смердить на всю хату. Драг. 56.
Упоїти, упою, -їш, гл. Упоить, напоить пьянымъ. Дак вона свого мужа упоїла чисто, щоб він нічого не знав. Рудч. Ск. І. 84.
Цвітний, -а, -е. 1) Цвѣтной. Мил. Св. II. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. Ном. № 7334. 2) = вербний. Цвітна неділя. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210.
Чирвовий, -а, -е. Червонный (о масти въ картахъ). КС. 1887. VI. 465.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.