Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рильний

Рильний, -ного, м. Испорч. лірник. Сим. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЛЬНИЙ"
Дощи́ще, -ща, м. Ув. отъ дощ.
Древору́б, -ба, м. Сарай для дровъ. Шух. І. 106.
Мути́ти, мучу́, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать. 2) Производить безпорядокъ. Мутив, як на селі москаль. Котл. Ен. І. 25. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876.
Навсте́жень и на́встіж, нар. Настежь.
Підстругати Cм. підстругувати.
Покрагати гл. = покраяти. Вх. Зн. 51.
Поодщ.. Cм. повідщ..
Похоруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Восько похорувало сі. Гн. І. 157.
Проявка, -ки, ж. Ум. отъ проява.
Укоріти, -рію, -єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой какъ кора. Так побив, що сорочка на йому вкоріла, — т. е. въ крови засохла. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.