Брати, беру, -реш, гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. бере як віл на роги. Набираетъ на себя непосильно много работы, обязанностей. 3) Собирать. Дівчата брали гриби в лісі. 4) Рвать, дергать. Ой там за яром брала дівка льон, та забула пов'язати. Вмер він уже тоді, як плосконі брали. брати зуби. Рвать зубы. 5) Получать (вознагражденіе, плату). Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць. 6) — (дівчину). Жениться. Не веліла мати вдовиної дочки брати. 7) Заимствовать, занимать, брать въ долгъ. Планиди ці.... беруть свій світ від сонця. Бере гроті на відробіток. бере на зелений овес. Беретъ въ долгъ въ счетъ сомнительныхъ будущихъ благъ. 8) Объ инструментѣ, орудіи: хорошо дѣйствовать, брать. Коса тільки шелесть! шелесть! під самий корінець бере. Мушкетом бере, аж серце в'яне, а лях од страху вмірає. Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. 9) — баса. Пѣть басомъ. 10) — вліво, ліворуч. Поворачивать влѣво, держать лѣвѣе. 11) — город. Брать городъ (на войнѣ). Тоді ж ото і Очаків брали. 12) — дитину. Принимать (объ акушеркѣ). Баба Оксана у мене усіх дітей брала. Оце баба, що брала мого Йвана. 13) — завичку. Cм. завичка. 14) — контракт. Заключать условіе, контрактъ. Ніхто з Богом контракту не брав. 15) — ланцюгами. Заковывать. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. 16) — за ліб, лоб. Брать за чубъ, за вихоръ. Сіх дуків-срібляників за ліб, наче волів, із за стола вивождайте. 17) — мірку. Снимать мѣрку. 18) — на муки. Пытать. Як його взяли, на муки брали. 19) — на себе. Надѣвать. Що неділі бере білу сорочку. 20) — на спиток. Испытывать. 21) — на сповідь. Исповѣдывать. 22) — на ум. Понимать, замѣчать. Нам скаже на глум, а ми беремо на Ум. 23) — очі. Привлекать, притягивать, останавливать вниманіе. Та й сорочка ж: аж на себе очі бере. Його хата сяла тілько рушниками.... та хорошою, як божий рай, дочкою, що всім брала очі красотою. 24) — під главу. Угождать, подчиняться. За віщо ж її нам під главу брать? Вона ж таки менша, а мій чоловік старший. 25) — під ноги кого. Первоначально: топтать, переносно: одолѣвать. Бери вороги під ноги. 26) — розлуку. Разлучаться, разставаться. Треба брати з миленьким розлуку. 27) — шлюб. Вѣнчаться. В неділю уже іде до церкви брати шлюб. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком козаком. 28) бере кого що. а) Ему хочется чего. Щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до инчої охота. Пусти на улицю, бо й плач бере. б) дріжаки беруть. Дрожитъ кто. А мене тільки дріжаки беруть, наче у лихоманці. жаль бере. Становится жаль. сум, журба бере. Становится грустно. уроки.... колючками брали. Отъ сглаза сдѣлались колики. Прич. браний и братий. Де вона брана? В неньки в коморі. У їх невістка молода, торік брата.
Заморо́чити, -чу, -чиш, гл. Помрачить, омрачить, а переносно: заморочить, ослѣпить, одурить, ошеломить. Дівчинонька козаченька та й заморочила. заморо́чило го́лову. Закружилась голова.
Нара́да, -ди, ж. Совѣщаніе.
Отати, -тану, -неш, гл. Ослабѣть, обезсилѣть. Як покоситься до півдня Хведь, то вже й отав-отав, ляха й спить до полудня.
Примайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Примастерить, придѣлать.
Спогадати, -да́ю, -єш, гл.
1) Вспомнить, припомнить. Ой хоць мене родиночка з милим розлучила, спогадай же собі, милий, як я тя любила. Спогадай, чим був ти спершу.
2) Вообразить, представить себѣ. Як я тебе кохаю, — не спогадаю.
Упаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. упаскудитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Загаживаться, загадиться, выпачкиваться, выпачкаться.
2) Испражняться, испражниться. (Чорт) на припічку впаскудився такою смолою, що й досі смердить на всю хату.
Упоїти, упою, -їш, гл. Упоить, напоить пьянымъ. Дак вона свого мужа упоїла чисто, щоб він нічого не знав.
Цвітний, -а, -е. 1) Цвѣтной. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. 2) = вербний. Цвітна неділя.
Чирвовий, -а, -е. Червонный (о масти въ картахъ).
