Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

решетник

Решетник, -ка, м. Грибъ изъ породы Bobtus. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕШЕТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕШЕТНИК"
Голяка́ нар. 1) Нагишомъ. По кропиві голяка. 2) Въ неразведенномъ видѣ, цѣльнымъ. Він спирт голяка п'є.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Ном. № 3842. Мокрий дощу не боїться. Ном. № 1477. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? Мет. 93. дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. Мнж. 164. Ном., стр. 13. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. Мнж. 164. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ном. № 570. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ном. № 13389. Ув. дощи́ще.  
Ладний, -а, -е. 1) Согласный. 2) Красивый. Ладна баба без єдваби. Ном. № 7516. Прибігаю до криниці, — беруть воду молодиці, — беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити. Чуб. V. 143. Лужко ж моє ладне, мальоване. Чуб. V. 12. Вона йому ладна. Она ему нравится. Пай він любить, а його жадна, най тота зрадить, котра му ладна. Чуб. V. 16. 3) Порядочный, взрослый. Він уже ладний парубіка був, як узяли в москалі. 4) Свѣжій, доброкачественный. Гуцульський кінь стає при достатній паші, ладній і здоровій воді сильний, живий. Шух. І. 78. Ум. ладненький.
Обворожувати, -жую, -єш, сов. в. обворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Обвораживать, обворожить, околдовать, очаровывать, очаровать. Обворожував людей і бувало так, що занапастить чоловіка на ввесь вік. Грин. І. 42. Але часом, кажуть, неначе хто чоловіка обійде або обворожить. Левиц. Пов. 26.
Обсмолити, -ся. Cм. обсмолювати, -ся.
Полоскозуб, -ба, м. Первый день великаго поста, когда крестьяне полощуть зуби, чтобы между ними не осталось ничего скоромнаго, т. е. выпиваютъ въ корчмѣ. Чуб. III. 8.
Поситчати, -чаю, -єш, гл. Потолстѣть, пожирнѣть.
Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.
Скипатися I, -паюся, -єшся, сов. в. скипітися, -плюся, -пишся, гл. Свертываться, свернуться (о молокѣ).
Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу. Мнж. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕШЕТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.