Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Джорели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Бить ключемъ, струиться.
Зда́тний, -а, -е. 1) Способный. На хитрощі дівчата здатні. До чого здатний Петро? 2) Годный, пригодный. Ми його приймили у своє село, бо він нам здатний: коваль, бачите, добрий з його. Мені ці халяви не здатні, бо малі.
Корити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну.
2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити.
Любі́сько нар. = любісінько.
Поводити 1, -джу, -диш, гл.
1) Водить. На рученьках носить сина, очиці поводить. Рукою поводить по лобові. Поводить станом та головою.
2) Править, управлять лошадьми. Сам пан кіньми поводить.
3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми луснуть, оттак вони було нами поводять.
Поналатувати, -тую, -єш, гл. Нашить много заплатъ.
Поперекрикувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и перекричати, но многихъ.
Роздіти 2, -ся. Cм. роздівати, -ся.
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость.
