Вечернички, -чок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Гад, -ду, м.
1) Гадъ, пресмыкающееся. Чужими руками добре гада ловити.
2) соб. Много пресмыкающихся. Гад руками з ями до ями носить. Там коло криниці побачив такого багацько темного та сірого страшенного гаду.
3) Бранное: гадина. Скверний гаде, куди ти лізеш? Схаменись!
Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене.
Кудись нар.
1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма.
2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить.
Письо, -ся, с. Личико. Там то Гандзя, там то зух, там то письо як пампух.
Погроза, -зи, ж. Угроза. Він погрози не страхався. Ум. погрозна.
Пошануватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Повести себя хорошо. Тобі на Бога не сподіваться, самій було пошануваться.
2) Угостить другъ друга.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
