Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рецок

Рецок, -цка, м. = рджок. Вх. Лем. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕЦОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕЦОК"
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Ґушува́тий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати. Аф.
Заводі́йка, -ки, м. Зачинщикъ. Васильк. у.
Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних. К. Псалт. 172.
Кикнути, -кну, -неш, гл. = ґиґнути. Желех.
Колядний, -а, -е. Относящійся къ рождественскимъ святкамъ. На колядному попелі поставила горщик. Н. п.
Котеня, -ня́ти, с. = кошеня.
На́мальнар. Маловато. Намалі вже стало люду. О. 1862. IV. 87. У нашому селі намаль землі. Харьк. у.
Росприскати, -ся. Cм. росприскувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕЦОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.