Глист, -та, м. Глиста.

Дзбан, -ну, м. = Джбан. У мене грошів дзбан. Чуб. V. 920.

Драч, -ча́, м. 1) Шомполъ. Ромен. у. 2) Пильщикъ. Уже драчі поприходили з лісу від драчки. Волын. г. 2) Обдирало, сборщикъ податей. Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п'ять карбованців за п'ять душ подушного заплати. Лебед. у. 4) Колючій кустарникъ. (Добруджа). КС. 1883. І. 59. 5) Родъ удочки для крупной рыбы при ловлѣ зимой: оловянная гирька съ крючковъ на шнуркѣ. Вас. 189.

Курган, -ну, м. Курганъ. Ми підемо косити. То ти, як уже буде готова (каша), вийди на такий-то курган да й зови нас. ЗОЮР.

Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу. Въ глахъ. Дивись у воду, поки в очу тобі стане недобре. Від сонця так тобі пожовтіє в очу. Борз. у. Свічок, свічок наставили! Мигтить ув очу, мов промінне. Г. Барв. 253. а ні на оч. Видѣть не могу, ненавижу. Перше я його любила, а тепер а ні на оч! Подольск. г. злим, лихим оком дивитися. Сердиться, быть злымъ на кого. Батько все таки , на його злим оком дивиться. Чуб. II. 198. оком не стинати. Не смыкать глазъ. треба позичати в сірка очей. Стыдно въ глаза глядѣть. мороз з очима. Сильный морозъ. із очей сталось. Сглазили. Г. Барв. 222. світле око. Чистая совѣсть. Ном. № 6724. Багацько дечого бракує нам, та світле око. Г. Барв. 439. 2) Петля, глазокъ. У режі малі вічка, а у пров'язі очі великі. Ном. 3) Отверстіе въ порплиці, въ которое входить верхній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 4) При исчисленіи, послѣ названія десятковъ: одинъ. Двадцять з оком = 21. 5) Мѣра вѣса: 3 фунта. Чуб. VI. 404. Лучче око золота, ніж камінь олива. Ном. № 7287. 6) Мѣра жидкости. Купив за тії гроші пшона, вік зо два горілки. Драг. 64. 7) волове око. Раст. Phyteuma orbiculare. Лв. 100. 8) Гусяче око. Родъ узора въ вышивкѣ на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278. 9) мн. гадячі очі. Раст. Myosotis aepestlis. Л. 100. жабині очі. Myosotis intermedia. Лв. 100. Ум. очко, оченько, очечко. Гляньте хоть одним очечком! Мил. 185.

Підглибити Cм. підглибляти.

Розгладжувати, -джую, -єш, сов. в. розгладити, -джу, -диш, гл. Разглаживать, разгладить. З радощів аж уси собі розгладив. Кв. І. 255.

Розгнівитися, -влюся, -вишся, гл. = розгніватися. На кого ти росердилась, на кого ти розгнівилась? Мил. 190. Як наш латин тут розгнівився і на гінця свого озлився, що зуби з серця покусав. Котл. Ен.  

Сверб'ячка, -ки, ж. 1) = сверблячка. Угор. 2) Чесотка, короста. Угорск.

Скривати, -ва́ю, -єш, сов. в. скри́ти, -рию, -єш, гл. 1) Скрывать, скрыть. Ой піду я до річки, до Десни, та нехай вона мене скриє. Чуб. V. 359. 2) Покрывать, покрыть. Голубії фіялочки гору скрили. Мил. 134. — молоду Надѣвать на голову новобрачной женскій головной уборъ: очіпок, намітку. Марк. 129. Така вона молода, як сьогодні скрита, — і старощі не пристають. Черн. у.