Блудний, -а, -е. 1) Заблудшій, блудный. Блудна вівця. Вернися, дівко блудна, додому.
2) блудна дорога. Не та дорога, какой нужно. блудними дорогами пішов. Сбился съ пути (нравственно).
Вивертати, -таю, -єш, сов. в. вивернути, -ну, -неш, гл. 1) Выворачивать, выворотить (на другую сторону). Покіль кожух не вивернеш, він все здається чорним. 2) Опрокидывать, опрокинуть, переворачивать, переворотить; выворачивать, выворотить. З відер воду вивертає. Щоб тебе буря вивернула. Вивернем горщик з борщем. Аж коріння вивертає. Він вивернув дуба. усіх батьків з того світу вивертає. Сильно ругается по отцу. 3) Вываливать, вывалить. Раненько взяли знов хліб святий, півня з куркою і страшенну щуку. Пішли до попа. Щуку на ослінець так і вивернули; положили хліб на столі.
Дивоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Життєви́й, -а, -е. Жизненный.
Злото, -та, с.
1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті.
2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Ум. злітце, зло́течко. Зробив ворітця із щирого злітця.
Пасербиня, -ня́ти, с. Дитя отъ перваго брака мужа или жены.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить.
Секунда, -ди, ж. При игрѣ на торбанѣ: второй изъ четырехъ верхнихъ тоновъ. тонь la.
Червеніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть.
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
