Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рецок

Рецок, -цка, м. = рджок. Вх. Лем. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕЦОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕЦОК"
Гри́ва, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) = Гривка 2. Им. 179. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка. Грин. ІІІ. 677, 518.
Зало́г, -гу, м. = заклад 4. Уман. у.
Застужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Затруднять, утруждать, принуждать. Ми вас не застужаєм, щоб ви сами приїздили до нас. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Ласкавість, -вости, ж. Кротость, ласковость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її. МВ.
Пояс, -са, м. 1) Поясъ, кушакъ. Чуб. VII. 417. Шалевим поясом підперезаний. Стор. МПр. 76. 2) чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Вх. Зн. 6. Ум. поясок, поясочок.
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Приміта, -ти, ж. = прикмета. Меншому брату приміту покидає. Дума.
П'яницюга, -ги, об. = п'янюга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Садонько, -ка, м. Ум. отъ сад.
Стіс, стосу, м. Кубическій сажень дровъ, кирпича. МУЕ. III. 28. Тут цілий стіс дров. Три стоси цегли. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕЦОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.