Головешка, -ки ж. 1) Головня. 2) Вошь, Pediculus. Ум. головешечка.
Дале́кий, -а, -е. 1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. Доріжка, доріжка та широка і далека. 2) Отдаленный, далекій. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. По далекому Дунаєчку злая буря вихожає-виступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Ум. Далече́нький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька.
Збуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. збуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде.
Ладожник, -ку, м. Бодяга, Spongilla.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли.
Наустити Cм. наущати.
Неповидний, -а, -е. Неказистый. Воно (сіно) даром що неповидне, а їстовне.
Порати, -раю, -єш, гл.
1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Порали ярину.
2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.
Сікнути Cм. сікти.
Токмачка, -ки, ж. У сапожниковъ: инструментъ для приглаживанья каблука.
