Бондарня, -ні, ж. Бочарня, мастерская бочара.
Веретенитися, -нюся, -нишся, гл. Вертѣться какъ веретено.
Дорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Цѣнить. Нас дорожят більш, аніж їх, дарма, що вони пани.
Запрацьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. запрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Зарабатывать, заработать, пріобрѣтать, пріобрѣсть трудомъ. Вес, думаю, що небудь запрацюю собі. Роботи не боюсь. Я запрацювала корову.
Кобзарювання, -ня, с. Бытіе кобзаре́м.
Маніве́ць, -вця́, м. Путь не по проложенной дорогѣ, а минуя ее. Хоч би спустився я і в смертную долину, з тобою, Боже мій, і там я не загину: і звідти манівець твій жезл мені покаже, і палиця твоя дорогу правди вкаже. Мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги, манівцем так і стрибає. Що ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем. Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали, щоб ми тебе не вбили.
Побалазувати, -зую, -єш, гл. Испачкать (пальцами). Побалазував пальцями та й їж після його.
Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося.
Тютю меж. = тю. Тютю на тебе.
Чорнохлібний, -а, -е. О пищѣ: состоящій изъ одного чернаго хлѣба. Ховають у торби своє чорнохлібне снідання.
