Вимітальниця, -ці, ж. Выметальщица.
Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Ковзь! меж. Скользь!
Полікарювати, -рюю, -єш, гл. Пробыть врачемъ нѣкоторое время.
Проговорювати, -рюю, -єш, сов. в. проговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговаривать, проговорить. Не проговориш до його ні словечка.
Прокрутити Cм. прокручувати.
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило.
Трембухатий, -а, -е. Брюхастый, съ большимъ брюхомъ.
