Гнівливий, -а, -е. Раздражительный, склонный къ гнѣву, часто гнѣвающійся. Чогось Бог гнівливий на нас. Очі гнівливі.
Діву́нка, -ки, ж. Раст. Gallium verum. Cм. Бобачик.
Засмо́лювати, -люю, -єш, сов. в. засмоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Засмаливать, засмолить. Коли ти смолою засмолений, каже вовк, то дай і мені засмолити бік, а то собаки обідрали.
Обтесати, -ся. Cм. обтісувати, -ся.
Патрахіль, -лі, ж. Епитрахиль. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний.
П'ятнайцятий, -а, -е. . и пр = п'ятнадцятий и пр.
Смалій, -лія, м. Человѣкъ жгущій, опаливающій что-либо; въ частности: рѣжущій и опаливающій свиней.
Сокотач, -ча, м. Сторожъ.
Умисне нар. Умышленно, нарочно. Випитувала вона усе те умисне, шоб чоловіка свого піймать.
Утори, -рів, ж. Желобокъ на краяхъ бочки, въ который вставляютъ дно. слабий, слабкий на вто́ри. а) Не умѣющій удержать въ себѣ газовъ. б) Несдержанный. Богині в гніві ті оке баби і так же на утори слабі. Бабка на утори слабка. — розійшлися. Навонялъ. — розсо́хлися. Умочился.
