Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ризи

Ризи, -зей, ж. мн. Родъ сбитаго изъ бревенъ деревяннаго желоба, по которому гуцульськіе древорубы спускаютъ съ горы внизъ срубленныя деревья. Шух. І. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЗИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЗИ"
Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь О. 1861. VIII. 8.
Голоморожжя, -жя, с. = голомороззя. Збіжє вимолочують звичайно в-осени на голоморожю. Шух. І. 166.
Маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать. Желех.
Позаскороджувати, -джую, -єш, гл. Забороновать во многихъ мѣстахъ.
Поосідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и осісти, но во множествѣ.
Присапати Cм. присапувати.
Такіський, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Фанатик, -ка, м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого. К. ПС. 74.
Черянка, -ки, ж. Въ выраж.: на черянку. По очереди. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИЗИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.