Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

риж

Риж, агу, м. Oryza satira L, рисъ. Ном. № 7558. Котл. Ен. IV. 67. ЗЮЗО. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИЖ"
Букодірча, -ча́ти, с. Птенецъ зяблика. Вх. Уг. 228.
Діста́ти, -ся. Cм. Діставати, -ся.
Зв'яза́ти, -ся. Cм. зв'язувати, -ся.
На-послі́док, нар. Въ концѣ.
Оперитися, -рюся, -ришся, гл. Опериться. В колодочки поки вбилось, оперилось. Шевч. І. 237.
Особний, -а, -е. = особий. К. Хм. 109.
Притарабанити, -ню, -ниш, гл. Притащить. Притарабанили скриню.
Реготітися, -ти́ться, гл. безл. Смѣяться, хохотать. їй реготи́ться. Ей хочется хохотать, она охотно хохочетъ. Щоб ходилось і хотілось (на досвітки), до всіх хлопців раготілось. Мил. 60.
Сорокуш, -ша, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.