Бісурман, -на, м. и пр. = бусурман и пр. Буде ж слава козаченькам, бісурманам — горе.
Виснувати, -ную, -єш, гл.
1) Израсходовать на основу (нитки).
2) Сосновать.
Відсисати, -са́ю, -єш, гл. Отсасывать.
Да́лебо нар. = Далебі.
Знудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Затосковать. Як би була поїхала, то знудилася б. Тяжко ж мені на серденьку, трохи ся не знуджу. Знудившися життям своїм мертвецьким, жадали ми у вирви полетіти.
Повіддушувати, -шую, -єш, гл. Отдавить (во множествѣ).
Приходити, -джу, -диш, сов. в. прийти, йду́, йдеш, гл.
1) Приходить, прійти. Коли це приходить до його лисичка та й питає. Прийшов до його отаман його, бере за рученьку, жалує його. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин і ото вже на Вишгород б'є, а далі вже й під Київ підступає. Прийшла звістка до милої, що милого вбито.
2) Наступать, наступить, прійти. Ой як прийде ніч темненька, — я не можу спати. Що як прийде суботонька, — я змиюся й росчешуся. Прийшли літа, минулися, — я їх не лічила. Прийшло на рано, прийшло на вечір. Настало утро, насталъ вечеръ.
3) — до пам'яти. Приходить, прійти въ сознаніе. До смерти своєї до пам'яти не приходив.
4) — на свій хліб. О дѣтяхъ малыхъ: начинать питаться не молокомъ матери, а иной пищей.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1) — мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю.
Умчати', -чу, -чиш, гл. Умчать, увлечь. Ми вже думали, чи це сам Гаркуша тебе умчав.
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis.
