Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ретяз

Ретяз, -за, ретязь, -зя, м. 1) Цѣпь, цѣпочка. Гол. Од. 67. А де ретяз — коня припясти? Кобел. у. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Не рвивя, як собака на ретязі. Ном. № 3162. Держить хорта на ретязі. АД. І. 7. 2) Родъ прямолинейная шитья на рубахахъ. Ум. ретязок. На тім поясі жовті ретязки, на тих ремизках золоті ключі. АД. І. 43. Перед образами на срібному ретязку висіла срібна лампадка. Мир. ХРВ. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕТЯЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕТЯЗ"
Варя, -рі, ж. 1) Вареное. Угор. 2) Родъ кушанья: сладкіе квашеные бураки, сливы и фасоль, сваренные каждое отдѣльно, смѣшиваютъ въ одно кушанье. Шух. I. 142.
Довбу́н, -на́, м. = Довбач.
Застря́мина, -ни, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165.
Опияка, -ки, м. = опіяка. К. ЦН. 216, 291.
Палка, -ки, ж. 1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. палочка.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий. МВ. І. 44.
Підтоварник, -ка, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при вытаскиваніи ея на берегъ. (Стрижевск.).
Псярка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Зн. 458.
Тириканяя, -ня, с. 1) Плохая игра на скрипкѣ. Шейк. 2) Игра на валькѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕТЯЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.