Відворіт, -роту, м.
1) Отступленіе.
2) Отвращеніе.
3) Отчисленіе, вычетъ въ уплату долга, вычетъ изъ платы рабочаго за прогулы и пр.
Гора́ння, гора́ти и пр. Cм. Орання, орати и пр.
Завозя́нин, -на, ж. Привезшій для помола хлѣбъ на мельницу.
Засо́хнути и засо́хти. Cм. засихати.
Кождий, -а, -е. = кожний. Кожда пригода — до мудрости дорога. То не можна жінку бити, жінка кожда вгідна.
Обпасати, -са́ю, -єш, сов. в. обпасти, -пасу, -сеш, гл. Выпасать, выпасть хорошо. Обпасіть же, хлопці, добре коні, бо як рушимо, до тогді їм буде не до їжі.
Пошморг, -гу, м. 1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. 2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. 3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ. А шо, як там дорога? — Та єсть тільки пошморги, а доброї ще нема.
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом.
Тровити, -влю́, -виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. 2) Варить (о желудкѣ). 3) = цькува́ти.
Утори, -рів, ж. Желобокъ на краяхъ бочки, въ который вставляютъ дно. слабий, слабкий на вто́ри. а) Не умѣющій удержать въ себѣ газовъ. б) Несдержанный. Богині в гніві ті оке баби і так же на утори слабі. Бабка на утори слабка. — розійшлися. Навонялъ. — розсо́хлися. Умочился.
