Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

решітка

Решітка, -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4) Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум. решіточка. Чуб. VII. 415.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕШІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕШІТКА"
Біларапський, -а, -е. Употребл. въ думѣ для обозначенія какой то вѣроятно фантастической земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три части розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло. АД. І. 177.
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Оправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оправити, -влю, -виш, гл. 1) Оправлять, оправить, обдѣлывать, обдѣлать. Канев. у. Я її оправив під скло... і висить у мене в світлиці. Г. Барв. 9. 2) Приводить, привести въ порядокъ, починять, починить. Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ. Котл.
Оце нар. = отсе. Оце твої діти. Шевч.
Патлама, -ми, ж. Плохое болотное сѣно съ осокой, камышемъ и пр. Вас. 207. Мнж. 188.
Позгрібувати, -бую, -єш, гл. = позгрібати. Усе позмітувано, позгрібувано, чи кізяк, чи трісочка. Г. Барв. 193.
Присцяти, -цю́, -циш, гл. О теленкѣ: пососать корову, такъ что она послѣ этого даетъ себя доить. Відьма... доїла, доїла, аж поки та не стала давати молока; тоді вона зробилась телям, присцяла корову і вп'ять стала доїти. ХС. VII. 452.
Хліборобський, -а, -е. Земледѣльческій, хлѣбопашескій.
Цюпа, -пи, ж. Темный подвалъ, тѣсная темная комната, казематъ. Желех. Ум. цюпка.
Шелюг, -га, м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149. 2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕШІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.