Журахви́на, -ни, ж. = журавлина.
Збіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. збі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Царя оставляет, ко шведом збігаєш. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. 3) Попадать, попасть на дорогу (бѣжа). Дурів-дурів, та таки й збіг на свою стежку. 4) О времени: проходить, пройти, пролетѣть. Час збігав, туга якось потроху втихла. Півроку збігло за водою. 5) О жидкости: уходить, уйти; закипѣть и политься черезъ верхъ. Як молоко на огонь, збіжить, то дійки у корови порепаються. 6) Только сов. в. Сравняться въ бѣгѣ. Куди тобі протів мене збігти? 7) Только сов. в. — кого́. Напасть врасплохъ на кого. Тепер ляхи збіжать нас п'яних.
Калека, -ки, ж. Налимъ.
Крулевщизна, -ни, ж. Жалованное отъ короля имѣніе.
Лу́павка, -ки, ж. Зазубрина (на косѣ).
Нелюдний, -а, -е. 1) Малолюдный, 2) Нелюдимый. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його.
Розжалобити, -блю, -биш, гл. Разжалобить. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде.
Смуга, -ги, ж. 1) Черта, штрихъ. 2) Полоса. На руках було видко сині й червоні смуги од вірьовки. На спині знать кровавії смуги. Ум. смужка, смужечка. Смужечка світу.
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого.
