Бабчар, -ра, м. Деревянный обрубокъ, въ который вставляется маленькая наковальня для отбиванія косъ. Cм. бабка 8.                         
                        
                                                
                          
	Нада́ння, -ня, с. Пожалованіе. Королівське наданнє володимерського і берестейського владицтва отцеві... Жовковського. 
                        
                        
                                                
                          
	Нако́тистий, -а, -е.  Укатанный. Накотиста дорога. 
                        
                        
                                                
                          Платка, -ки, ж. = латка.                         
                        
                                                
                          Поколодне, -ного, с. Откупная плата за привязываніе колодки (на масляницѣ).                        
                        
                                                
                          Полупанійка, -ки, ж. Жена полупанка. Дочки заміжніх козаків ходять у гостину до попівен або до полупанійок.                         
                        
                                                
                          Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл.
	1) Попрясть нѣкоторое время.
	2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались.                         
                        
                                                
                          
	П'ястися, пнуся, пнешся, гл. 1) Лѣзть, взбираться, карабкаться. П'явсь, п'явсь на ту гору, — не зопнеться. Пнеться, як жаба до гусяти.  П'явся до гетьманування на Вкраїні.  2) Силиться, напрягать силы. Вона взяла і сповила його. От він п'явсь — п'явсь, п'явсь — п'явсь, — не порвав.  Ми чотирі годи п'ялися, платячи аренду, і скотину позбували, — так несила наша держати землю. 
                        
                        
                                                
                          Семинарист, -та, м. Семинаристъ.                         
                        
                                                
                          Трюхом	нар. Рысью. Трюхом біжить кінь.  Ум. трюшко́м.