Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ржання

Ржання, -ня́, с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням. К. Іов. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАННЯ"
Гайдабура, -ри, м. Разбойникъ. К. Досв. 209, 218.
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Дога́н I, -ну, м. = Догана. К. Псал. 106.
Позаливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Залиться (о многихъ). Чому люде не позаливаються кров'ю, он ті, що під сподом землі живуть? Ком. І. 13.
Понагризати, -за́ю, -єш, гл. Нагрызть (во множествѣ). От бісові миші скільки понагризали. Харьк. у.
Пообговорювати, -рюю, -єш, гл. Оговорить, оклеветать (многихъ).
Пропасниця, -ці, ж. Лихорадка. Мил. М. 57. Добридень, пропасниці! єсть вас сімдесят сім, а я принесла вам снідання всім. Чуб. І. 118.
Скорушина, -ни, ж. = скорух. Вх. Лем. 466.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями. Черниг. г.
Цибулина, -ни, ж. Луковица. Ум. цибулинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЖАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.