Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обзолотити

Обзолотити, -лочу, -тиш, гл. 1) Озолотить. О. 1862. IV. 38. Сонце обзолотило промінням груші й вишні і квітки. Левиц. Пов. 216. 2) Обогатить. Чи я б тебе, доню моя, не обзолотила? Левиц. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЗОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЗОЛОТИТИ"
Бутля, -лі, ж. = бутель. Желех.
Ґаве́ґа, -ґи, ж. Ув. отъ ґава. Мнж. 181.
Засі́лля, -ля, с. Выселокъ, хуторъ за селомъ.
Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником». Чуб. III. 196.
Наби́вачка, -ки, ж. = наби́вач 1. Мнж. 104.
Поставний, -а́, -е́ 1) Узаконенный, установленный. поставна ціна. Такса. 2) Статный, видный, стройный. Пархвен поставний, а Манійло ще поставніший. Н. Вол. у. Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були. КС. 1883. III. 676.
Пучечка, -ки, ж. Ум. отъ пучка.
Розсердити, -джу, -диш, гл. Разсердить. На шальвію воду грію, на рушу не буду; розсердила миленького, просити не буду. Чуб. V. 210.
Хлезінь, -ні, ж. Раст. Bunias orientalis. Шух. І. 21.
Цюкання, -ня, с. Легкіе удары топора.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЗОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.