Визирцем нар. Высматривая.
Вимучити Cм. вимучувати.
Кабурх! меж. Швырь! Кабурх той хліб у піч!
Капати, -паю, -єш, и -плю, -плеш, с. в. ка́пнути, -пну, -неш, гл. Капать. Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. Капле кровця у кирницю.
Кедр, -ра, м. Кедръ, Pinus cembra. Як ливанський кедр високий гілля широко пускати.
Круп'яр, -ра, м. = круподерник.
Наляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. налягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Налегать, налечь. 2) Давить, придавить; угнетать, тѣснить, притѣснить. Стали ляхи дуже вже налягати на козаків. 3) Ложиться, лечь поверхъ чего-либо. Ой туман яром та налягає. 4) Охватывать, охватить; одолѣвать, одолѣть (о снѣ, печали). Сон наліг. Сидить дівчина край віконечка і сон її налягає. Стала к їх серцям велика туга налягати. Уже на нашу молоду журба налягла. 5) Напирать; надвигаться, надвинуться. Щось дуже злая хуртовина, на нас налягає. Наліг (вітер) на козака, одежу з його цупить. 6) Только сов. в.? Догонять (охотничій терминъ о собакѣ). Як дуже Дойда налягає, — ... лис хвостом виляє. 7) налягати на но́гу. Прихрамывать. У Мирнаго налягати на но́ги значитъ — поспѣшно идти: Христя... налягає на ноги: ж йде, а підтюпцем трюха. Чіпка тільки вийшов з двору, так і наліг на свої ноги. 8) Настаивать, настоять. Пани налягають на свому, а мужики на свому. 9) Приставать, пристать. Що ти, причепо, налягаєш на мене?
Поєдині нар. Наединѣ. Шо ж він заходивсь корити нас при всіх: лучче б він казав нам поєдині, ніж страмити так.
Поремствуватися, -вуюся, -єшся, гл. = поремствувати. На неї ніхто було не поремствується.
Тисячоголовий, -а, -е. Имѣющій тысячу шовъ.
