Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

об'їздити 2

Об'їздити 2, -джу́, -ди́ш, гл. = об'їзджати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБ'ЇЗДИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБ'ЇЗДИТИ 2"
Бандурник, -ка, м. 1) Мастеръ, дѣлающій бандуры. 2) = бандурист. Дума «про смерть козака бандурника» Мет. 443.
Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Довгоно́сик, -ка, м. Насѣк. Носатикъ. Закр.
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.
Первачок, -чка, м. Ум. отъ первак.
Підсліпа, -пи, об. Подслѣповатый. Той Юрко підсліпа.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Роківщина, -ни, ж. = рокове. К. МБ. X. 3. Се засуджена попівська від них роківщина. К. МБ. X. 7.
Сквапний, -а, -е. 1) = сквапливий. 2) Падкій. Котл. Ен. IV. 11. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати. Волч. у.
Спрятувати, -тую, -єш, гл. Прибирать, убирать. Cм. прятати. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБ'ЇЗДИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.