обіймати
Обіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. обня́ти, -німу, -меш, гл. 1) Обнимать, обнять, обхватывать, обхватить. Обніміте ж, брати мої, найменшого брата. Одну ручку в головоньку, а другою обіймала. 2) Охватывать, охватить. Страх обняв його. Журба обняла. Стала їх темна нічка обіймати. 3) О водѣ: заливать, залить. Уже лужки-бережки вода й обняла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 10.
Том 3, ст. 10.