Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обіймати

Обіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. обня́ти, -німу, -меш, гл. 1) Обнимать, обнять, обхватывать, обхватить. Обніміте ж, брати мої, найменшого брата. Шевч. Одну ручку в головоньку, а другою обіймала. Лукаш. 238. 2) Охватывать, охватить. Страх обняв його. Єв. Л. І. 12. Журба обняла. Чуб. V. 154. Стала їх темна нічка обіймати. АД. І. 118. 3) О водѣ: заливать, залить. Уже лужки-бережки вода й обняла. КС. 1883. II. 378.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЙМАТИ"
Вивертіти, -ся. Cм. вивірчувати, -ся.
Крівавник, -ка, м. Раст. = деревій. Вх. Пч. І. 8.
Нишкнути, -кну, -неш, гл. Молчать.
Оброчникувати, -ку́ю, -єш, гл. Исполнять обѣтъ. Не вперше нам оброчникувати, не вперше й покуту одбувати. К ЦН. 283.
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Підотаманчий, -чого, м. Помощникъ атамана, старшаго, напр. у досвітчаного отамана. Васильк. у.
Пообсівати, -ва́ю, -єш, гл. Обсѣять (во множествѣ).
Починочок, -чка, м. 1) Ум. отъ починок. 2) мн. Раст. Spiraea Filependula L. ЗЮЗО. І. 137.
Праведний, -а, -е. 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. І. 94. 2) = правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. ІІІ. 52, 53).
Сестрицин, -на, -не. Принадлежащій сестрицѣ. От тобі, сестрице, сестрицин убор. Мет. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.