Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обзначити

Обзначити, -чу́, -чи́ш, гл. Отмѣтить знаками, обозначить. Просив, щоб обзначить йому, — де його, а де ні. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЗНАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЗНАЧИТИ"
Бобричок, -чка, м. Ум. отъ бобер.
Виклопотати, -чу, -чеш, гл. Выхлопотать.
Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Молодцюва́ти, -цюю, -єш, гл. Молодечествовать.
Передмурря, -ря, с. Ограда; оплотъ. Передмурря всього християнства, що стоїть з мечем на чаті супротив поганства. К. ХП. 64.
Поплести, -ту, -теш, гл. Связать, выплесть, сплесть, заплесть (во множествѣ). Поплету сітки на твої дітки. Вінки поплете. Сим. 203. Мене дядина в дрібушки поплете. Г. Барв. 64.
Рантушина, -ни, ж. = рантух.
Соромити, -млю, -миш, гл. Срамить, стыдить.
Шестидесятка, -ки, ж. Счетная единица (копа) продаваемыхъ на базарѣ оконъ въ 60 штукъ. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЗНАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.