Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Діви́ч-вечір, -чора, м. Дѣвичникъ. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої.
Зазмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Вступить въ споръ, заспорить. Зазмагалися за той город, та й сваряться, та й позиваються й досі.
Наложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Наложить. Моя кісонька... віночком наложена. 2) Надѣть (о шапкѣ). Як наложив шапку, то він уже і козак. 3) — голово́ю, душе́ю. Пожертвовать жизнью, душей, погубить жизнь, душу; сложить голову. Наложила, моя доню, за всіх головою. Прийде ще з туги головою наложити. Хто ворожить, той душею наложить.
Овсина, -ни, ж. = вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко).
Позаскакувати, -куємо, -єте, гл. То-же, что и заскочити, но о многихъ.
Похлепнутися, -нуся, -не́шся, гл. = похлипнутися. Похлепнеться за їжею.
Скорочувати, -чую, -єш, сов. в. скороти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Укорачивать, укоротить.
2) Сокращать, сократить. Колись він сам прилетить, тугу серцю скоротить.
Спочив, -ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала.
Тягельце, -ця, с. Ум. отъ тягло.
