Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Змилитися, -люся, -лишся, гл. Съ отрицаніемъ: сдѣлаться немилымъ. Як побачила тебе, світ мені не змилився, усім я нудила, усюди я скучала.
Кільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця.
Клопіт, -поту, м. Забота, хлопоты; безпокойство. Не мала баба клопоту, та купила порося. З клопоту голова болить. І хазяйка з неї добра, роботяща. Як дійшла вона літ, своїх, то я без клопоту хліб їла. от мені великий клопіт! А мнѣ какое дѣло?
Крумкати, -каю, -єш, гл. = крамкати.
Лісови́й, -а́, -е́ 1) Лѣсной. Лісова звірина. лісові люде. По народнымъ повѣрьямъ — обросшая шерстью особая порода людей, живущая исключительно въ лѣсахъ. Cм. лісун. 2) — вого, м. Лѣсной сторожъ.
Посправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и справити, но во множествѣ. Посправляв собі й дітям одежу. По три, по два стариї кайдани посправляв.
Прибочний, -а, -е. Боковой.
Хоркотливий, -а, -е. = гаркавий.
Чебрець, -цю́, м. Раст.: a) Thymus Serpyllum L. б) Thymus vulgaris. Заросла могила травою та чебрецем. б) — лісовий. Theucrium Chamaedris L.
