Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обіч

Обіч нар. 1) Въ сторонѣ. 2) = побіч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЧ"
Вартовий, -а, -е. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа. Стор. МПр. 73. 2) = вартівник. ЗОЮР. І. 159. К. ЧР. 389.
Доти́ка, -ки, ж. Укоръ.
Жабовина́, -ни, ж. и жабови́ння, -ня, с. = жабарь.
Завечері́ти и завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Ікриця, -ці, ж. = ікра 1. Вх. Пч. II. 21.
Йойкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] йойкнути, -ну, -неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! ЕЗ. V. 183. Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже! Федьк. І. 67.
Ляха́, -хи́, ж. Гряда. Борз. у. Ум. ляшка.
Ма́чоха, -хи, ж. = мачуха. Желех.
Підробити, -ся. Cм. підроблювати, -ся.
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.