Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обіч

Обіч нар. 1) Въ сторонѣ. 2) = побіч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЧ"
Жі́нка, -ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67.
Жу́пел, -ла, м. = джупел.
Замі́жний, -а, -е. = заможний.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Нікудою нар. Некуда, нѣтъ пути (употребляется только, когда говорится о дорогі). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою. Рудч. Ск. II. 97.
Носитися, -шуся, -сишся, гл. Носиться. Носиться, як дурень з ступою. Ном. № 2592.
Похресниця, -ці, ж. Крестница. Камен. у.
Свинушник, -ка, м. Раст. Salvia verticillata L. ЗЮЗО. І. 135.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Чорноземля, -лі, ж. Черноземъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.