Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде.
Наблягу́зкати, -каю, -єш, гл. Наболтать пошлостей, вздору; наврать чепухи, напустословить.
Осміювати, -юю, -єш, сов. в. осмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Осміяли подруженьки подругу свою.
Перетупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Перестать топать ногами.
Підмогоричити Cм. підмогоричувати.
Позичка, -ки, ж. = позика. Позичка босоніж ходить. Заспівав би — був голосок, та позички ззіли.
Пражній, -я, -є. Напрасный; суетный. Чом не заговориш до мене? — Усі слова пражні. Треба молитись.
Ськатися, -каюся, -єшся, гл. Искать (насѣкомыхъ въ волосахъ, шерсти). Такий мені пан: у соломі спить а зубами ськається.
Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця.
Штрих, -ху, м. ? Суботнім штрихом на недільним торг.
