Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл.
2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич.
Видибати, -ба́ю, -єш, сов. в. видибати, -баю, -єш, гл. Выходить, выйти, всходить, взойти, съ трудомъ передвигая ноги. Я насилу видибала з хати. Чи ви ж видибаєте на гору?
Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька.
2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Ще не дуже після родин виходилась.
Замандю́ритися, -риться, гл. безл. = заманутися. Замандюрилось йому іти спати на леваду.
Невдатність, -ности, ж. Неумѣлость, неспособность.
Переламатися, -маюся, -єшся, гл. Переломаться многимъ предметамъ одному за другимъ.
Піваркушевий, -а, -е. Полулистовой.
Пуголовок, -вка, м. Головастикъ. Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була.
Сплюща, -щі, ж. Ливень, проливной дождь.
Цвістися, -туся, -тешся, гл. = цвісти 1. Калина цвілася.
