Відпрошувати, -шую, -єш, сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш.
Добро́дійство, -ва, с. 1) Благодѣяніе. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. 2) соб. Господа! Милостивые Государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ва́ше добро́дійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали.
Заґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Поднять шумъ, крикъ. Заґвалтувало село від краю до краю.
Здрабисува́ти, -су́ю, -єш, гл. Изрыть. Кури увесь мій город здрабисували.
Їздець, -дця́, м. Ѣздокъ. Вчора увечері приїхав їздець.
Корса, -си, ж. Полозъ саней.
Лі́жник, -ка, м. Шерстяное одѣяло.
Обпаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. обпаску́дити, -джу, -диш, гл. Опачкивать, опачкать, огадить.
Позамикатися, -каюся, -єшся, гл.
1) = позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать.
2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах.
Покощувати, -щую, -єш, гл.
1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Та покощувано і полощувано шишечку.
