Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати.
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Се ти себе, занудиш, дитино моя. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця.
Запини́ти, -ся. Cм. запиняти, -ся.
Орішарка, -ки, ж. = орішанка.
Погрібати, -баю, -єш, сов. в. погребти́, -бу́, -бе́ш, гл.
1) Погребать, совершить погребеніе, хоронить, похоронить. Ой заплачуть, погребуть.
2) Только сов. в. Сгресть, окончить сгребать. Ой покошено, погребено.
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Слідець, -дця, м. Сыщикъ. І порішили вони чи так, чи инак, не жалуючи нічого, зловити отамана, і вирядили шукачів та слідців.
Ся мѣст.
1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла.
2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Згадав, ся зволив та й удоволив. як ся маєш? Какъ поживаешь?
Фелелувати, -лую, -єш, гл. — за кого. Ручаться за кого.