Безмозкий, -а, -е. 1) Не имѣющій мозга. Безкосте, безмозке усе море виплаває. 2) Безмозглый, глупый. Плюгаш безмозкий., (брань).
Безслізний, -а, -е. Безъ слезъ, безслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей.
Глядіти, -жу, -диш, гл.
1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. — в голові. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди.
2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит на двір і глядит молодої, а не може сам найти. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Вгородив свердло в землю, а.... щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тілько боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Глядят короваю, чи спікся.
3) Слѣдить, обращать вниманіе. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Гляди себе, то й буде з тебе.
4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа.
5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Треба глядіти п'ятниці і середи.
Дурні́сінько нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита.
Задо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Козакуватий, -а, -е. Имѣющій козацкій нравъ. Козакувата руська шляхта.
Покасувати, -су́ю, -єш, гл. Упразднить (во множествѣ).
Пшик! меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик».
Ріп'як, -ка, м. Раст. Carduus nutans L.
Трачувати, -чую, -єш, гл. Распиливать бревно на доски.
