Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обидник

Обидник, -ка, м. Обидчикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИДНИК"
Верстовий, -а, -е. Верстовой. — шлях. Столбовая дорога. На верстовім шляху в полі корчма під вербою. Шевч. 455.
Голик, -ка, м. = голиш? Із голика не буде волика. Грин. І. 236.
Грі́тися, грі́юся, -єшся, гл. 1) Грѣться, нагрѣваться, согрѣваться. Грівся коло багаття. Єв. Мр. XIV. 54. 2) О животныхъ: состоять въ случкѣ. Вовки гріються два тижня перед хрещенням. Кіевск. у.
Джурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзюрчати. А між юрами тими узенька річка прозора й глибока джурчить. МВ. ІІ. 74.
Душни́й, -а́, -е́. Жаркій, знойный, душный. Яке б душне літо не було, а роскидай цю солому, то зараз де не возьмешься і мороз, і сніг. Рудч. Ск. ІІ. 81. Літом день гарячий, душний. МВ. ІІ. 14. Ум. душне́нький.  
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала. Харьк.
Потрохи, потро́ху, нар. Понемногу. Пара робиться туманом і потроху піднімається вгору. Ком. II. 22. Ум. потрошку, потрішки, потрошечку. Бог дав їй усякої пашні потрішки. Грин. І. 7.
Спуховистий, -а, -е. = спуховий. Спуховиста палка. Н. Вол. у.
Хвабрість, -рости, ж. Храбрость. Чи ти ба, яка хвабрість! Полт.
Химородь, -ді, ж. 1) = химорода. Почав вже химороди строїти. Харьк. г. 2) = хамородь. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБИДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.