Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки.
Закола́тати, -таю, -єш, гл. Постучаться. Заколотав в двері.
Збі́днюватися I, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. Притвориться бѣднымъ. Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа.
Кучопір, -перу, м. = кажан.
Лі́карчин, -на, -не. Принадлежащій лѣкаркѣ, докторшѣ.
Недішлий, -а, -е. Слабый, болѣзненный. Прийшов собі дідусь, такий недішлий, та все кашляє.
Прителішитися Cм. прителішуватися.
Прозористий, -а, -е. Ажурный. Вістря долітців перебивають бляху наскрізь — се прозориста бліха.
Усильніти, -нію, -єш, гл. Усилиться.
Шоловія, -вії, ж. = шевлія.
