Волочити, -чу, -чиш, гл.
1) Тащить, тянуть, влачить, волочить. Волочать трупи ланцюгами. Копиці волочив.
2) Бить, таща. Хто пив, а мене волочать.
3) Бороновать (послѣ посѣва). Посіяв і волочить. Удівонька пшениченьку сіє, посіявши, стала волочити.
Грошолю́б, -ба, м. Любящій деньги, сребролюбецъ.
Задо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Негідь, -годі, ж. Дрянь, негодное, мерзкое. І покинули вони яко негідь багатства свої.
Піятика, -ки, ж. Выпивка, пьянство. Щоби мене споминали на піятиці.
Пристрибом нар. Въ припрыжку.
Рачиця, -ці, ж. Самка рака.
Стирта, -ти, ж. = скирта. Найшли вони стирту сіна. Уздріли вони та й забачили, що там сти́рта ста стоїть.
Тиририкання, -ня, с. = тирикання.
Уприсі нар. Вприсядку. Як піде уприсі танцювати.
