Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обітяти

Обітяти, -тну, -неш, гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІТЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІТЯТИ"
Божо нар. 1) По божьему. 2) О душевномъ состояніи: хорошо, пріятно, сладостно. Так тихо, божо на душі. Сим. 235.
Гора́рь, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ. Вх. Уг. 233.
Долата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Ставить заплаты до извѣстнаго предѣла. Долатався до того, що латка на латці. Пирят. у.
Затемперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очинить перо.
Невчасний, -а, -е. Несвоевременный.
Нечисто нар. Нечисто, грязно.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули. К. ПС. 122.
Потонко нар. Тонковато.
Туй II, меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю! Вх. Зн. 71.
Утолитися, -люся, -лишся, гл. Удовлетвориться. Ото їсть! ніяк не в)политься. Ото реготить! ніяк не виголиться. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІТЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.