Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обіцянка

Обіцянка, -ки, ж. Обѣщаніе. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЦЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЦЯНКА"
Блідний, -а, -е. = блідий
Віршний, -а, -е. Стихотворный. = віршовий. Желех.
Домолоти́ти Cм. домолочувати.
Дуча́йка, -ки, ж. Отверстіе въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ. Мик. 481.
Напри́сідки нар. = навприсядки. Вх. Зн. 40.
Очанка, -ки, ж. Раст. Euphrasia officinalis L. ЗЮЗО. І. 123.
Переякий, -а́, -е́ Какой бы то ни было. Подивись, яке! — Да хоч би воно було і переяке, а я його й дурно не озьму. О. 1862. I. 34.
Підтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.
Прус, -са, м. 1) Насѣк. прусакъ. 2) Пруссакъ, житель Пруссіи. Шух. І. 183. Ізвоював москаль пруса. Лукаш. 69.
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІЦЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.