Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обіцянка

Обіцянка, -ки, ж. Обѣщаніе. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЦЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЦЯНКА"
Більмач, -ча, м. = більмак. Желех.
Докопа́ти, -ся. Cм. докопувати, -ся.
Кіснота, -ти, ж. = тіснота. На пороні й ломка зробиться через те, що кіснота. Каневск. у.
Півмісяць, -ця, м. 1) Половина луны. Желех. 2) Полумѣсяцъ.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. II. 27.
Пообставляти, -ля́ю, -єш, гл. Обставить (во множествѣ).
Сончовий, -а́, -е́ ? Пару чобіт сончових. Чуб. V. 65.
Топтанина, -ни, ж. Хожденіе взадъ и впередъ, бѣготня. Шейк.
Хворий, -а, -е. Больной. Не вставай: ти хвора. Шевч. 192. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть. Ном. № 8136.
Хоростіль, -ля, м. = хорустіль. Гол. ІІІ. 500.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІЦЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.