Ду́дочка, -ки, ж. Ум. отъ дудка. 1) Маленькая свирѣль. Вийди, Грицю, на улицю і ти, коваленку, заграй мені у дудочку стиха помаленьку. вони всі в одну дудочку грають. Всѣ однимъ заняты, всѣ одинаковы. 2) Трубочка. У тоненьку скляну дудочку.... налиймо води і нагріймо її, то вода підійметься вгору. 3) Родъ танца. Тут инчі журавля скакали, а хто од дудочки потів.
Запле́нтати, -та́ю, -єш, гл. Заплести, заболтать. Щось таке заплентав, що й не розбереш.
Кошлатити, -лачу, -тиш, гл. = кошлати.
Можновла́дницький, -а, -е. Вельможескій, могущественный.
Олживий, -а, -е. Лживый.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити.
Поетичність, -ности, ж. Поэтическія свойства, поэтическое.
Попідтікати, -каємо, -єте, гл. То-же, что и підтекти, но во множествѣ.
Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. А нехай його сказить — хто це на мене каже. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Їй чарівниця сказила маржину.
Спачитися, -чу́ся, -чишся, гл. Искривиться, покоситься. Спачились двері.
