Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обзнобити

Обзнобити, -блю́, -биш, гл. Простудить. Коло проса любка боса ніжки обзнобила. Гол. IV. 452.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЗНОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЗНОБИТИ"
Ара́п, -па и ара́пин, -на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. Желех. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.
Грабе́вно, -на, с. = Грабильно. Вх. Зн. 45.
Духови́тий, -а, -е. Душистый, ароматный.
Затокоті́ти, -чу́, -чеш, гл. О сердцѣ: забиться. Дуже затокотіло в його грудях серце, глянувши на рідне село. Стор. МПр. 51.
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Намняшку́рити гл. = нам'яшкурити.
Позліплювати, -люю, -єш, гл. Слѣпить (во множествѣ).
Сідляр, -ра, м. Сѣдѣльщикъ. Гол. IV. 185.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл. 1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу. Грин. І. 251. 2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині. 3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати. 4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Котл. Н. П. 377. Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув. Котл. Ен. VI. 42.
Уцідити, -джу, -диш, гл. Нацѣдить (извѣстное количество).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЗНОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.