обийстя
Обийстя, -тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Том 3, ст. 9.