Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обіцяти

Обіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Обѣщать. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ном. № 10677. Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати. Чуб. V. 231.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЦЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЦЯТИ"
Буркання, -ня, с. Ворчаніе.
Вінувати, -ную, -єш, гл. Надѣлять приданымъ, давать приданое. Журилася мати чим зятя вінувати. Гол. IV. 338.
Двійня́та, -ня́т, с. мн. Двойни, близнецы.
Знаряжати, -жа́ю, -єш, сов. в. знаряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить. У наряді доброго коня купувала, мене молодого в поход знаряжала. Макс. (1849), 83.
Їєшня, -ні, ж. = яєшня.
Недзька! меж. Крикъ для сзыванія овецъ. Kolb. І. 65.
Пополошити, -шу́, -шиш, гл. = пополохати.
П'яничка, -ки, об. ум. отъ п'яниця. Пьянчужка. Марк. 57.
Цікавитися, -влюся, -вишся, гл. Интересоваться.
Чухра, -ри, ж. Вѣтви, срубленныя съ дерева. Там чухра з хворосту лежала. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІЦЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.