Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обіцятися

Обіцятися, -ця́юся, -єшся, гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Харьк. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати. Лукаш. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЦЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЦЯТИСЯ"
Аптекарюва́ння, -ня, с. Занятіе аптекарскимъ искусствомъ.
Бемба, -би, м. Остолопъ, болванъ. Вх. Уг. 227.
Вихитрувати, -трую, -єш, гл. Добыть хитростью. Левиц. І.
Закацу́бнути, -бну, -неш, гл. = закацюбнути.
Ковбанька, -ки, ж. Ум. отъ ковбаня.
Мурівчик, -ка, м. = муляр 1. Черк. у.
Передтіччя, -чя, с. Мѣсто передъ токомъ.
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони. Оп. 75.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його. Новомоск. у.
Соромота, -ти, ж. Срамота, стыдъ. Соромота вийти за ворота. Ном. № 3173. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. Чуб. V. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІЦЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.