Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обіцятися

Обіцятися, -ця́юся, -єшся, гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Харьк. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати. Лукаш. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЦЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІЦЯТИСЯ"
Виложка, -ки, ж. Ум. отъ вилога.
Вишнина, -ни, ж. Вишневое дерево. Левиц. Пов. 191. Ой вишнино-черешино, чом ти листу не пускаєш? Н. п.
Гуща́к, -ка, м. Кусты, густой кустарникъ. Н. Вол. у.
Допе́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Ких! меж. Выражаетъ смѣхъ. Ких-ких-ких! — засміялись чумаки. О. 1861. X. 22.
Набри́зкати Cм. набризкувати.
Побажати, -жа́ю, -єш, гл. Пожелать. Побажай чого, так і станеться. Ном. № 280.
Поледащіти, -щіємо, -єте, гл. Облѣниться, опуститься (о многихъ).
Попроганяти, -ня́ю, -єш, гл. = попрогонити. Роботників, вражих синів, зовсім попроганяли. Драг. 290.
Шибеняк, -ка, м. = шибеник. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІЦЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.