Байдачник, -ка, м. Рабочій на байдаку.
Гира! меж. Понуканіе для лошади.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір.
Замо́чувати, -чую, -єш, сов. в. замочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Намачивать, замочить, обмачивать, обмочить. І риби не зловив, собі штани замочив. 2) Намачивать, намочить въ воду деревянную бочарскаго издѣлія посуду, чтобы она разбухла и не давала течи. 3) — намітку. Обрядъ въ концѣ крестинъ. Погуляли, вже б слід іти намітку замочувати, а Семен просить, щоб ще по чарці.
Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних.
Кулачок, -чка, м. Ум. отъ кулак.
Пістрячка, -ки, ж. Родъ накожной болѣзни.
Піхота, -ти, ж.
1) Пѣхота.
2) — квасо́ля. Родъ невьющихся бобовъ.
Самопряд, -ду, м. = самопрядка.
Угринчук, -ка, м. = угрин.
