Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обід

Обід, о́боду, м. Ободъ. Рудч. ЧП. 250. Ум. обідець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІД"
Вигодованка, -ки, ж. Воспитанница, питомица.
Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Змучити, -чу, -чиш, гл. Измучить. Левиц. Пов. 37.
Ло́сенько, -ка, с. Ум. отъ лось.
Попововтузатися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться много. Багато треба коло того ледачого попововтузатися. О. 1862. І. 65.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Скубрій, -рія, м. Взяточникъ, любящій содрать. Черн. г.
Теленькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ теленькати.
Трухніти, -ні́ю, -єш, гл. Гнить, трухнуть. Вх. Зн. 16.
Худобина, -ни, ж. Скотина, одна скотина. Рудч. Ск. II. 183. Гн. І. 17. Запрагай коня: Господь дає тобі худобину ( = коня). Драг. 93. В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині. Ном. № 10191. Мав дещо худобини. Св. Л. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.