Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обичай

Обичай, -ча́ю, м. Обычай, обыкновеніе. Да поїдем у той край, де хороший обичай. Мет. 30. Не позичай, — злий обичай: як віддає, то ще й лає. Ном. У мене обичай — козацький звичай: хоть побачу, то й не плачу. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИЧАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИЧАЙ"
Бревко, -ка, м. = бревкало. Подольск. г.
Зѓарбати, -баю, -єш, гл. 1) Отнять насильно. 2) Схватить. Згарбали злодія у коморі. Н. Вол. у.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. О. 1862. І. 42. То піп дурний — нащесерце зіпає. Ном. № 12464. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві. Вх. Зн. 22.
Каплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолащивать. Черниг. Желех.  
Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Оковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. О. 1861. X. 35.  
Підборідь II, -роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ. Шух. І. 128.
Подоминати, -наю, -єш, гл. Окончить мять (во множествѣ).
Позсідатися, -даємося, -єтеся, гл. Скиснуть, створожиться (во множествѣ).
Сокорити, -рю́, -ри́ш, гл. = сокотіти. Мнж. 192. Сокоче курочка на криті, сокорить. К. Дз. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБИЧАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.