Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обичай

Обичай, -ча́ю, м. Обычай, обыкновеніе. Да поїдем у той край, де хороший обичай. Мет. 30. Не позичай, — злий обичай: як віддає, то ще й лає. Ном. У мене обичай — козацький звичай: хоть побачу, то й не плачу. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИЧАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБИЧАЙ"
Бирнак, -ка, м. Палка съ крючкомъ, которою ловятъ овецъ.
Глитання, -ня, с. Глотаніе.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Окація, -ції, ж. Акація. Понасажувано... окацій. О. 1862. IV. 70.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.
Переважувати, -ся, -жую, -ся, -єшся, гл. = переважати, -ся.
Позамочувати, -чую, -єш, гл. Замочить (во множествѣ).
Пустовщина, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.
Цямрочка, -ки, ж. Ум. отъ ця́мра.
Чубица, -ци, ж. = чуб. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБИЧАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.