Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обірок

Обірок, -рку, м. Бракъ, что-нибудь негодное.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІРОК"
Конотувати, -ту́ю, -єш, гл. Замѣчать. Я буду співатоньки, а ти конотуй сі: як же нам ся росходити, сама поміркуй сі. Гол.
Мирко́ти, -ко́т, ж. мн. Особенный запахъ овецъ во время течки. Вівчарь вівці ганяє, миркотами воняє. Чуб. V. 1087.
Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.
П'ять, -тьо́х числ. Пять.
Розділення, -ня, с. Раздѣленіе. Чи думаєте, що прийшов дати впокій на землі? Ні, глаголю вам, а розділення. Єв. Л. ХІІ. 51.
Сивозалізний, -а, -е. О цвѣтѣ: стальной. О масти: темносѣрый. Сим. 59. Вх. Зн. 62.
Стройно нар. = стрійно. (Гості) стройно, гучно, бучно поприїжджали, в соболевих ковпаках і в злоцистих поясах, і червоних чоботах і ферезіях. Гол. III. 485.
Трояково нар. Трояко. Живу, а не роджуся і трояково годжуся. Ном. № 62, стр. 292.
Уретно нар. Скучно, печально. Самому уретно в хаті. Вх. Зн. 73.
Ушко, -ка, с. 1) = вушко. 2) мн. Пельмени, родъ вареничковъ съ мясомъ въ супѣ. Котл. Ен. V. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.