Дрівця́, -ве́ць, с. мн. ум. отъ дрова.
Завізне́нько нар. Ум. отъ заві́зно.
Зневіритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Потерять вѣру, извѣриться.
2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Їй уже тепер усе зневірилося. Тобі... зневірились люде.
Контина, -ни, ж. Храмъ. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні.
Лести́вий, -а, -е. Льстивый. Потребить Господь лестивих і уста заціпить хитрим. К
Нагану́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Вспомнить. 2) Напомнить. Добре, що я ще й наганув.
Писачок, -чка, м.
1) Ум. отъ писак.
2) Cм. друлівник.
Підчистити Cм. підчищати.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати.
Шкитирь, -ря, м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь.
