Брилкастий, -а, -е. Въ комкахъ, крупнозернистый.
Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить.
Жа́ждувати, -дую, -єш, гл. = жадати. Хворий жаждує того й того.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! Вівця! Що вона кому заподіє? — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Зближа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. збли́зити, -жу, -виш, гл. Приближать, приблизить.
Зди́рщина, -ни, ж. = здирство.
Крижати, -жа́ю, -єш, гл. = кружати. Мед, горілку крижаєш.
2) = крижувати. А на тій горі а клен-древо стоїть, а на тім клен-древі крижі крижають, крижі крижають церкву будують.
Стовпчастий, -а, -е. Столбикомъ, столбообразный. стовпчасті (уставки) — уставки съ особаго рода вышивкою. І . 48.
Чуприна, -ни, ж. Волоса на головѣ человѣка; длинные волоса спереди или на макушкѣ головы. Ото драпонув, тільки чуприна майорить. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Ум. чупринка, чупринонька, чуприночка.
