Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опухлий

Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Шевч. Роскрила опухлі очі. Мир. Пов. II. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУХЛИЙ"
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Перепіти, -пію, -єш, гл. = переспівати. Ой що вміли, перепіли, — співайте сами. Рк. Макс.
Переступень, -пня, м. Раст. Bryonia alba. Драг. 27. Вх. Пч. II. 9.
Поклякнути, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Помеженно нар. Смежно. Новомоск. у.
Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.
Розгублювати, -люю, -єш, сов. в. розгубити, -блю, -биш, гл. Растеривать, растерять. Ліжника не зробила і вовницю розгубила. Чуб. V. 1143.
Розідратися, -деруся, -решся, гл. = роздертися. Одному не розідратися. Ном. № 10342.
Своєумка, -ки, ж. Все по своему дѣлающая. Така вона своєумка, непокірлива. МВ. ІІ. 79.
Солонище, -ща, с. = солонець 1. Збігаються як на солонище. Ном. № 13902.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.