Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опряга

Опряга, -ги, ж. Смерть. Нехай на її опряга прийде.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПРЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПРЯГА"
Коливати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Колебать, качать. Стоїть дід над водою, коливає бородою. Ном., стр. 296, № 207. Верби та садовина поперехилялись через тини та коливають віттям, куди вітер віє. О. 1862. IX. 60. 2) Идти медленно; идти переваливаясь. Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати, виглядає у кожне віконт. МВ. (О. 1862. III. 35).
Нагру́дник, -ка, м. 1) Нагрудникъ. 2) Лифъ безъ рукавовъ, пришитый къ юбкѣ. Черниг. г.
Надої́ти Cм. надоювати.
Наслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. Наслаться.
Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Шух. І. 33. Cм. олійник.
Побожно нар. Набожно, благочестиво.
Позаносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и занести, но во множествѣ.
Похвальшувати, -шу́ю, -єш, гл. = пофальшувати.
Сивуля, -лі, ж. 1) Порода грибовъ. Подольск. г. 2) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Спілчливий, -а, -е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле. Черк. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПРЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.