Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оправдовувати

Оправдовувати, -вую, -єш, сов. в. оправди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать, оправдать. Себе оправдовує, що все гарно робить. Зміев. у. Ніхто іменно не доказав на його, так і оправди́ли. Тепер аби гроші, то хоч якого душогуба оправдять. Черн. г. Нехай тебе й Бог так простить і батько наш, гетьман український оправдить. КЦН. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПРАВДОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПРАВДОВУВАТИ"
Блощичка, -ки, ж. Ум. отъ блощиця.
Дочимчикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дойти куда нибудь скоро.
Зара́нок, -нку, м. = і. Зарання. На розсвіті, на заранці іще спали бусурманці. Мет. 374.
Затупи́ти, -ся. Cм. затуплювати, -ся.  
Їдиме, -мого, с. Съѣстное. Позоставалось і питиме й їдиме. Рудч. Ск. II. 157.
Мару́дитися, -джуся, -дишся, гл. Копаться, возиться, мѣшкотно дѣлать.
Набербе́рити, -рю, -риш, гл. Намѣшать, наболтать чего.
Настрючити, -чу, -чиш, гл. = настренчити. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Принуждатися, -даюся, -єшся, гл. Одолжаться у кого, обращаться въ нуждѣ. Хто їх зна, як вони жили; вони до мене нічим не принуждались, а я їх не богарадив; не було так, щоб вони запрошували про що, і не знаю я про них. Екатер. у.
Холоднісінько нар. Холоднехонько, совершенно холодно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПРАВДОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.