Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оправдовувати

Оправдовувати, -вую, -єш, сов. в. оправди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать, оправдать. Себе оправдовує, що все гарно робить. Зміев. у. Ніхто іменно не доказав на його, так і оправди́ли. Тепер аби гроші, то хоч якого душогуба оправдять. Черн. г. Нехай тебе й Бог так простить і батько наш, гетьман український оправдить. КЦН. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПРАВДОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПРАВДОВУВАТИ"
Вележирувати, -рую, -єш, гл. Роскошествовать, жить по-барски. Чуб. VII. 575.
Венгерка, -ки, ж. Родъ сливъ, венгерская слива. Уман. IV. 39.
Кутен, -ну, м. = кутняк. Вх. Лем. 430.  
Мале́ньство, -ва, с. 1) Малолѣтство. з мале́ньства. Съ малолѣтства. 3 маленьства він слабів. Н. Вол. у. 2) Малютка, крошка.
Непотрібний, -а, -е. Ненужный. Хто бідний, той нікому непотрібний. Ном. № 1602.
Погасати, -са́ю, -єш, сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Шевч. 148. Пішов по масло, та й в печі погасло. Ном. № 10934. Уже зорі погасають, ранок наступає. Федьк. II. 81.
Розмахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ розмахуватися. Размахнуться.
Скрупілий, -а, -е. Заскорузлый. Кожух скрупілий. ЗОЮР. І. 319.
Сопти, -пу́, -пе́ш, гл. Сопѣть. Сопе, як ковальський міх. Нол.
Уважно нар. 1) Внимательно. 2) Внушительно. Мовчи, стара, промовили батько уважно. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПРАВДОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.