Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опоганювати

Опоганювати, -нюю, -єш, сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його. Св. Мр. VII. 15. Дитина опоганила сорочку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОГАНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОГАНЮВАТИ"
Захляпатыся, -паюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Вх. Уг. 239.
Згрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. згрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Сгребаться, сгрестись; собираться, собраться. Звелить — і суд згромадиться на злого. К. Іов.
Квацювати, -цюю, -єш, гл. Сильно намазывать какою-либо жидкостью, напр., краской.
Меть, -ті, ж. = мент. Як заграв (Соломон) в третю сопілку, чорне вісько в одну меть прилетіло. Драг.
Наздо́птувати, -тую, -єш, сов. в. наздопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу». Ном. № 497.
Пустизна, -ни, ж. Незаселенная мѣстность. Залюдняли стару пустизну униз Дніпра, Дністра і Бога. К. Хмельн. 20.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Цигануватий, -а, -е. Напоминающій своимъ видомъ или поступками цыганъ. Волохи цигануваті. Морд. Пл. 77.
Челядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.
Чумище, -щі, ж. Ув. отъ чума.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОГАНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.