Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опоганювати

Опоганювати, -нюю, -єш, сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його. Св. Мр. VII. 15. Дитина опоганила сорочку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОГАНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОГАНЮВАТИ"
Броститися, -щуся, -стишся, гл. = бростатися.
Гишечки, -чок, м. мн. ум. отъ гишки.
Дойни́к, -ку́, м. = дойняк. Гол.
Мураши́нник, -ка, м. = мурашник.
Неправість, -вости, ж. 1) Несправедливость. 2) Неправосудіе, беззаконіе.
Повистріпуватися, -пуюся, -єшся, гл. О ткани: обстрепаться (во многихъ мѣстахъ).
Поперідь нар. Впереди. Мнж. 190.
Прикласти, -ся. Cм. прикладати, -ся.
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий. Черк. у.
Самотина, -ни, ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОГАНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.